Так, заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко заявив, що в Україні розпочалося таємне скорочення закладів охорони здоров’я. І попросив прем’єр-міністра поінформувати, на підставі яких документів у різних регіонах України закриваються лікарні, пологові будинки та інші лікувально-профілактичні заклади. За інформацією віце-спікера, загалом по Україні вже є десятки випадків таких скорочень у різних регіонах. Як приклад він навів пологовий будинок №2 у Черкасах, лікарню в селищі Анненка Луганської області, центральну районну лікарню Татарбунарського району на Одещині, Бродівську районну лікарню Львівської області тощо.

На Тернопіллі першим дзвіночком реформ у медичній галузі стало повідомлення про закриття лікарень у Гримайлові і Хоросткові Гусятинського району. Що ж відбувається? І чи не означає це, що люди будуть позбавлені медичної допомоги? Аби знайти відповіді на ці запитання, редакція звернулася до головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації. Його начальник М. М. Буртняк запевнив: про закриття лікарень навіть не може бути мови.

— У державі розпочалося поетапне реформування галузі охорони здоров’я, мета якого — зробити медичну допомогу доступнішою для сільського жителя, — роз’яснив Михайло Миколайович. — Давно назріла потреба організаційно, фінансово і структурно розмежувати рівні надання медичної допомоги. Нині ми вже зробили перший крок до цього: вивели первинну ланку — фельдшерсько-акушерські пункти, амбулаторії, дільничні лікарні — з підпорядкування сільських і селищних рад. Відтепер вони фінансуватимуться з районного бюджету.

Такий крок дозволить не тільки ефективніше використовувати кошти, передбачені на надання первинної медичної допомоги, переконаний начальник обласного управління охорони здоров’я. Поступово на ці потреби скеровуватимуть дедалі більше коштів. Нині медичні заклади, «найближчі до народу», отримують 10,7 відсотка загального бюджету області. На забезпечення їхньої повноцінної роботи потрібно щонайменше 25%. І про скорочення кількості лікарів не йдеться. Навпаки, нині в області є потреба у фахівцях, щоправда, здебільшого в сільській місцевості. А робота там не всім лікарям до вподоби.

— Неправда, що ми плануємо закривати лікарні, — каже М. Буртняк. — У Гусятинському районі, де працює аж чотири лікарні — в райцентрі, Хоросткові, Копичинцях і Гримайлові, йдеться про реорганізацію стаціонарних відділень в амбулаторії загальної практики і сімейної медицини.

Там збережеться вся лікувальна і діагностична база, запевняє начальник управління. І далі працюватимуть пункт швидкої медичної допомоги, рентген-кабінет, лабораторія, фахівці різних спеціальностей, котрі є в гримайлівській і хоростківській лікарнях. До того ж планується запровадити ще й посаду чергового лікаря, окрім працівників «швидкої», який мав би надавати екстрену медичну допомогу.

— Ставиться завдання посилити матеріально-технічну базу цих закладів, надати відповідне оснащення, аби пацієнт мав змогу обстежитися і пройти призначені лікарем процедури, — каже пан Буртняк. — Якщо ж буде потреба в стаціонарному лікуванні, то хворого скеровуватимуть у лікарню, де є відповідна діагностична і лікувальна база, відділ інтенсивної терапії тощо.

Населення не сприймає запланованих змін, бо не знає, що відбувається, переконаний Михайло Миколайович:

— Потрібно роз’яснювати людям: ми не зменшуємо надання медичної допомоги, а навпаки, робимо її доступнішою. Ось тільки починати реорганізацію лікарень у Гримайлові і Хоросткові варто було не з рішення головного лікаря центральної районної лікарні, а з обговорення на сесії районної ради. Саме місцева влада повинна приймати остаточне рішення про реорганізацію цих медичних закладів.

В інших районах реформ теж не уникнути. Фінансових можливостей повноцінно забезпечувати роботу такої, як нині, розгалуженої мережі медичних закладів, нема. Райлікарні №2, котрі є практично в усіх районах області, чекають структурні зміни. Але в жодному разі не закриття, запевняє керівник управління охорони здоров’я облдержадміністрації.

Міжвідомча комісія з реформування, структуризації медичної галузі та вироблення концепції розвитку охорони здоров’я в Тернопільській області засідала вчора. Яких змін ще сподіватися? Про це нам пообіцяли повідомити найближчим часом.

Ситуацію, що склалася в українській медицині, я б описала цитатою з мультфільму: «Пацієнт швидше мертвий, ніж живий». Заходи з реанімації, як відомо, — не найлегші для лікарів і не найприємніші для пацієнта. Та чи дадуть вони бажаний результат?